книга Ref-Shop.RU
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты F.A.Q. Поиск
Две стороны единого процесса обмена веществ е354211 ( Контрольная работа, 23 стр. )
Дезинфекция: понятие, назначение, способы и методы. Дезинфицирующие средства, их характеристика и правила применения. Дезинсекция и дератизация: понятие, методы, назначение, средства. н463пв ( Контрольная работа, 15 стр. )
Диаметральный прирост багульника как биоиндикационный показатель среды Нижневартовского района ( Реферат, 24 стр. )
Дикорастущие лекарственные растения ( Курсовая работа, 62 стр. )
Дикорастущие растения. 5. Лесные травянистые растения ( Реферат, 18 стр. )
Дисбиоз кишечника и его причины 786554 ( Контрольная работа, 14 стр. )
Дослідження мікрофлори повітря в гуртожитку №3 (Украина) ( Курсовая работа, 34 стр. )
Достижения космической биологии56 ( Реферат, 24 стр. )
Дыхание микроорганизмов, его биологическая сущность. Аэробные и анаэробные микроорганизмы. Роль ферментов в жизнедеятельности микробной клетки н46344 ( Контрольная работа, 16 стр. )
Естественные системы. Бинарная номенклатура. Оплодотворение ( Контрольная работа, 20 стр. )
Животные на Земле: закономерности распределения, их роль в биосфере, аспекты эволюции ( Реферат, 18 стр. )
Жиры: физиологическая роль. Роль насыщенных и ненасыщенных жирных кислот. Жироподобные вещества и их значения для организма. Потребность организма в жирах, влияние их избытка и недостатка на организм. 766 ( Контрольная работа, 18 стр. )
Заболевания, передающиеся половым путем, с каждым годом получают все более и более широкое распространение 5211 ( Контрольная работа, 13 стр. )
Законы генетики и мутагенез ( Контрольная работа, 20 стр. )
Законы генетики и мутагенез 2007-20 ( Реферат, 20 стр. )
Законы менделя-реферат. ( Реферат, 15 стр. )
ЗНАЧЕНИЕ ВОДЫ, ПИТЬЕВОЙ РЕЖИМ В ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ( Курсовая работа, 33 стр. )
Значение микроэлементов в лекарственном растеневодстве ( Реферат, 22 стр. )
Значение различных типов размножения для восстановления зарослей лекарственных растений. е3242 ( Контрольная работа, 15 стр. )
Значение теории Дарвина в естествознании 16 ( Реферат, 23 стр. )
Значение фундаментальных открытий в области физики конца 19 начало - 20 вв для формирования естественно научной картины мира. Молекулярные основы обмена веществ ( Контрольная работа, 19 стр. )
Зоогумус. Получение зоогумуса путем переработки отходов животноводства личинками мух аа ( Контрольная работа, 12 стр. )
Зоосоциальное поведение животных ( Курсовая работа, 32 стр. )
Из стеблей цветов женственного растения конопли (Cannabis sativa L.) может добываться зеленоватая смола, компоненты1) содержания которого вызывают сильное действие на центральную нервную систему. Это обозначается в зависимости от месторождения, как мариху ( Контрольная работа, 25 стр. )
Изменения генома при опиатной наркомании ( Контрольная работа, 18 стр. )

Вступ. 3

1. Опрацьована література. 5

2. Об'єкт і методи дослідження. 25

3.Результати дослідження. 27

Висновки. 29

Литература. 30

Додатки. 31

Вперше мікроорганізми в повітрі були виявлені Л.Пастером ще в другій половині ХІХ століття. Потрапляють вони туди із ґрунту разом з пилом, а також з дрібними крапельками води, які здуваються з водної поверхні, та іншими шляхами. З пилинками мікроби потрапляють навіть в нижні шари стратосфери. Чим більше забруднюватиметься повітря пилом, димом, кіптявою, тим більше в ньому мікроорганізмів.

Найчастіше в повітря попадають спори Bacillus i Clostridium, конідії грибів, шматки міцелію, цисти найпростіших і одноклітинних водоростей, пилок рослин, різні мікрококи і сарцини, Bac. subtilis, Bac. megaterium, Bac. cereus, актиноміцети, цвілеві та дріжджові гриби тощо. Кількісний і якісний склад мікрофлори повітря в основному залежить від пори року, погоди, місця збору, швидкості й напряму вітру, густоти населення.

Найбільша кількість мікроорганізмів у повітрі спостерігається над великими промисловими містами, менша - над сільською місцевістю і найменша - над морями, льодяними полями, горами і лісами. У лісах, особливо хвойних, мікробів дуже мало, бо на них згубно впливають леткі речовини - фітонциди. З віддаленням від населених пунктів кількість мікробів у повітрі помітно знижується.

Велике значення для зменшення кількості мікробів у повітрі мають зелені насадження, оскільки рослини не тільки виділяють фітонциди, а й завдяки своїм листкам мають значну пилозатримуючу здатність. Я.Г.Кішко наводить дані, що в центрі Львова в 1куб.м. повітря містилося близько 3000 бактерій, в повітрі міського парку - 1000, а в заміському парку - 500.

Найбільше мікроорганізмів у повітрі в закритих приміщеннях, особливо там, де скупчується багато людей.

Цікаві дані наводять французькі вчені щодо кількості мікроорганізмів повітря в різних місцях Парижа. Наприклад, в районі Люксембурзького парку, який вважається найздоровішим місцем в Парижі, в 1 куб.м. повітря виявлено 130 мікробів. В жилих приміщеннях кількість мікроорганізмів коливається від 4000 до 8000 в куб. метрі. В приміщенні вокзалу Сент-Луар - 500 000, а в магазинах - від 300 тис. до 2 млн. Особливо багато мікробів в повітрі було виявлено у вихідний день в автомобільному салоні - 9 млн. в 1 куб.м.

Мікроби і віруси потрапляють у повітря не тільки з пилом, а й з крапельками слини й слизу, які виділяє людина при кашлі, чханні, під час сміху й розмови; наприклад, при чханні та кашлі викидається в повітря близько 60 000 крапельок, в яких міститься велика кількість різних мікробів. Відомо, що людина в середньому за добу вдихає до 14 тис.л. повітя, при цьому 99,8% мікроорганізмів, які містяться в повітрі, затримуються в дихальних шляхах. Саме через повітря можуть передаватися збудники грипу, кору, дифтерії, стафілококових, стрептококових і менінгококових захворювань, ангін, туберкульозу тощо.

Для закритих приміщень санітарними показниками повітря є наявність у ньому стафілококів, зеленуватих стрептококів, а показником прямої епідеміологічної небезпеки - гемолітичних стрептококів і стафілококів. Орієнтовним критерієм чистоти повітря жилих приміщень вважається такий стан, коли в 1 куб.м. міститься не більш як 1500 бактерій і 16 стрептококів.

Своєчасне побілення, щоденне вологе прибирання приміщень, систематична вентиляція зменшують кількість мікробів у повітрі. В окремих випадках для очищення повітря застосовують дезинфекцію такими антисептиками, як технічна молочна кислота і триетиленгліколь.

Кількісний і якісний склад мікрофлори повітря досліджують різними методами. У верхніх шарах атмосфери вивчають мікроорганізми з літаків і аеростатів спеціальною апаратурою, яка виключає можливість зараження середовищ через присутність людини. Більшість методів пов'язана з вирощуванням їх на поживних середовищах та наступним аналізом і підрахунком кількості колоній, які утворилися з бактеріальних клітин або спор. Для цієї мети використовують спеціальні прилади для аналізу і підрахунку колоній мікроорганізмів.

Найпростішим методом визначення мікрофлори повітря є седиментаційний метод, запропонований Р.Кохом. Суть його полягає у тому, що чашки Петрі з живильним середовищем залишають відкритими протягом 5-10 хв. на місці проведення досліду. За цей час на поверхню поживного середовища разом з пилом і краплинами вологи осідають мікроби, які інтенсивно розмножуються і через певний час утворюють колонії. Потім їх підраховують і аналізують. Цей метод осаджування дає тільки орієнтовні дані. Набагато точнішим є аспіраційний метод, розроблений Ю.А.Кротовим. За цим методом посів мікроорганізмів проводять за допомогою спеціального апарату. Досліджувати мікрофлору повітря можна також фільтраційним та іншими методами.

Отже, дослідження проводилися у гуртожитку №3 при кімнатній температурі 22?С. Керівник, професор К.М.Векірчик. Досліджуванні чашки Петрі були поміщені в термостат в біологічній лабораторії (аудиторії №125), де знаходилися 2 доби, після чого було підраховано кількість мікроорганізмів.

1. Билай В.И. Основы общей микологии. - К. Вища школа. Головне изд-во, 1974. - 395 с.

2. Векірчик К.М. Мікробіологія. Лабораторні роботи. - К., Вища школа. Головне изд-во, 1976.- 100с.

3. Гирин В.Н., Григорьева Л.В. Санитарно-бактериологическое и вирусологическое исследование воды. - К., Здоров'я, 1981. - 176с.

4. Гусев М.В., Минева Л.А. Микробиология. - М., Изд-во при Моск.универс., 1985. - 376 с.

5. Пяткін К.Л., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - К., Вища школа, 1992. - 431 с.

6. Пірог Т.П. Основи загальної мікробіології. - К., 2002. - 480 с.

Примечаний нет.

2000-2019 © Copyright «Ref-Shop.ru»


Rambler's Top100